«Незнанна Хмельниччина»: легенди і “родзинки” Сатанова

Юрій Даценко та його дружина Катерина об’їхали усю Хмельниччину і побували у неймовірних місцях. Про те, що знаходиться зовсім поруч і що варте вашої уваги вони розповідатимуть на vsim.ua. Історія мандрівників про древній Сатанів.

Мандрівники цього разу розповідають про Сатанів та його околиці. Безперечно, однією зі справжніх окрас нашого краю є древній Сатанів понад Збручем, та його околиці, адже не відвідавши місцин навколо містечка, можна пропустити повз увагу безліч цікавого. Тож сьогодні вирушаємо до Сатанова!

Так виглядають зараз руїни замку Звідки походить назва Незважаючи на чудернацьку назву, місто не має нічого спільного з темними силами, а історики та етнографи наводять кілька ймовірних версій виникнення такого дивного слова. Найбільш можливими є молдавський варіант, за яким Сату Нову (з молдавського) – це просто Нове Село, така собі Новосілка, котрих по області та по Україні вистачає. Друга ж версія – більш романтична, бо стверджує, що містечко засноване римлянами, адже дійсно по полях біля Сатанова і досі знаходять римські монети. На жаль, достеменна дата заснування Сатанова невідома, але перша згадка з’являється під 1404 роком, а в 1436 місто одержує Магдебурзьке право.

Кругла вежа Вулички, які дихають історією Що ж сьогодні у Сатанові є цікавого, чого варта подорож туди? Перш за все це, звісно, місцева синагога XVIст. Ще буквально кілька років тому величезна споруда потопала у бур’яні та горах сміття, блимала пустими віконницями і справляла гнітюче враження. Але зараз – це просто лялечка, дбайливо відреставрована та відновлена, перетворена на вишуканий туристичний об’єкт, котрий дійсно вартий екскурсії. До речі, організувати її в Сатанові досить просто, адже в містечку є люди, котрі радо прислужаться вам у мандрівках вуличками та розкажуть про історію свого краю. Ми потрапили всередину величної будівлі разом з іншою групою туристів і замилувалися синагогою зсередини. Безперечно, потрапити туди однозначно варто і ніякі розповіді не передадуть тієї краси.

Від синагоги спускаємося до ще однієї цікавинки Сатанова – старої міської брами XVст. – могутньої кам’яної вежі, котра колись слугувала воротами в місто. Біля міської брами збудовано сучасний туристично-інформаційний центр, де можна купити сувеніри на згадку про відвідини містечка.

А так виглядає синагога всередині… За враженнями – на кладовище Від брами мандруємо на пагорби над Збручем – до залишків Сатанівського замку Сенявських-Одровонжів XIV-XVIст. із височенним димарем, котрий залишився від часів старої цукроварні 1899 року. Краєвиди зі стін замку вражають, і хоч від колись грізної твердині залишилися лише рештки стін та двох веж, мальовничість руїн не залишить байдужим нікого. На південно-східному розі замчища збереглася кругла башта, котра споруджена задовго до відомих документальних згадок про поселення. Ця споруда – унікальна пам’ятка архітектури, зразок мурованого зодчества часів Русі-України. Від замку направляємося на виїзд із містечка, адже не можемо пропустити ще один цікавий туристичний об’єкт – старий юдейський кіркут, або ж, простіше кажучи, кладовище.

Сатанівський кіркут XVIст. вважається одним з найстаріших в нашій державі. Варто побродити цвинтарем, котрий, до речі, гарно розчищений, та порозглядати химерну та неймовірно майстерну різьбу по каменю на плитах. Звідси також відкриваються чудові краєвиди на містечко! На екскурсію зі священиком Якщо ви мандруєте власним транспортом, то неодмінно їдемо за кілька кілометрів у сусіднє село – Сатанівську Слобідку, де на кручі височить ще одна цікавинка Сатанівського краю – древній Свято-Троїцький монастир, відомий з 1600 року. Але печери, над котрими зведено святиню, відомі аж із далеких 1360-х!

Монастир у Слобідці Нині монастир не діє, проте вас радо зустріне настоятель місцевої церкви, у котрій, до речі, також можна купити сувеніри на згадку про відвідини монастиря! Не забудьте спуститися до печер та помилуватися краєвидами, а в разі бажання – попросіть про невеличку екскурсію – священик або ж його дружина не відмовлять. Обов’язково підніміться на височезну дзвіницю, з котрої видно, здається, аж до самого Хмельницького!

В народі це місце називають печера відлюдника Цілюща сила трьох струмків Можна їхати далі і спуститися у долину Збруча, де розташований відомий сатанівський курорт, що славиться своєю цілющою водою. Дійсно, джерел в долині багато, тож мандруємо до славетних трьох цілющих струмків, водою з котрих, за легендами, колись давно лікував людей святий відлюдник. До речі, до печери відлюдника також можна (і потрібно) помандрувати, тим більше, що лісом встановлені зручні дороговкази, котрі не дадуть вам заблукати. І хоча печера географічно розташована вже у Тернопільській області, але вона просто невіддільна від сатанівських цікавинок! Тож мандруємо лісовою стежкою, дивуємося із величезних кам’яних брил, котрі хтозна звідки з’явилися посеред лісу і мало не впираємося у двері. Грот відлюдника – це невеличка печерка, у котрій ще з XIVст. жили монахи-відлюдники. Сьогодні на великі церковні свята тут відбуваються богослужіння. Природа навколо просто зачаровує і йти звідси не хочеться дуже довго. Але попереду у нас нові подорожі, тож – до нових зустрічей!

Біля джерел… Від Хмельницького до Сатанова 75 кілометрів, а з урахуванням відстані до санаторію, набереться близько 85. Як бачите, до цікавого можна за годину-півтори не кваплячись дістатися автомобілем. Тож вдалої вам подорожі!